Вітаю Вас Гість!
Середа, 22.11.2017, 06:52
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 178

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту

Сторінка психолога

   Практичний психолог - Рева Євгенія Олександрівна

Психологічна служба закладу
 

 

 - сприяє формуванню особистісних якостей, розвитку психічних процесів учнів школи;
 - проводить психодіагностику та корекційно-розвивальну роботу серед школярів, батьків, педагогів;
 -  допомагає в створенні комфортного психологічного клімату для здійснення освітньо-виховного процесу.
Психолог нашої школи проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

1. Підвищення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага).
2. Вивчення та формування особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвиток обдарованості дитини, підвищення самооцінки.
3. Розвиток комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів.
4. Допомога у професійному самовизначеності старшокласників.
5. Профілактика та корекція поведінкових порушень в учнів.
6. Просвітницька робота серед учнів, батьків по формуванню навичок здорового способу життя.

Завдання практичного психолога ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

  • Сприяти всебічному розвитку психіки особистості школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
  • Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.
  • Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.
  • Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.
  • Психологічний супровід учнів 1-их, 5-их класів в процесі їх адаптації до навчання.
  • Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенню.
  • Корекція прояву дезадаптивних явищ серед учнів, що навчаються у системі профільного навчання.
  • Виявлення учнів із затримкою психічного розвитку та психологічна допомога цим учням.
  • Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.
  • Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.
  • Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.
  • Психологічний супровід учнів 11-их класів у підготовці до ЗНО.

 

Вище зазначенні завдання  реалізовуються такими напрямками роботи як:

  • діагностична робота;
  • корекційно-розвивальні заняття;
  • психологічні тренінги;
  • психологічні консультації;
  • просвітництво;
  • участь у роботі батьківських зборів;
  • відвідування та аналіз уроків.

 

Психолого-педагогічний супровід дітей,

які мають труднощі у навчанні

 

Поради вчителеві

Чи припустиме покарання у вихованні дітей? 

 

 

 

Любов – найкращий засіб виховання!

Поради батькам

Як зробити використання комп'ютера корисним та безпечним?    

XXI століття - час інформаційних технологій. Все більше людей на планеті мають комп'ютери вдома. Домашній комп'ютер одночасно є і сімейним консультантом, улюбленцем, дитячою іграшкою. Ми та наші діти знаходимося біля комп'ютера багато годин. І ми, безперечно, хочемо, щоб від комп'ютера була одна користь та розвага. І часто навіть не хочемо чути чи знати, що цей прилад, ці програми, ці ігри несуть у собі і якусь небезпеку.

Які ж небезпеки чекають на сім'ю, що має домашній комп'ютер?

Ось найголовніші фактори ризику дія здоров'я людини, особливо дитини, від застосування комп'ютерів:

·        комп'ютерні випромінювання;

·        якість зображення на екрані;

·        робоча поза користувача;

·        оформлення та освітлення приміщення;

·        кількість часу, що дитина проводить за комп'ютером;

·        стреси, що виникають у зв'язку зі специфікою застосування комп'ютерів.

Всесвітня Організація Охорони здоров'я зафіксувала деякі напрямки аналізу стану здоров'я користувачів та можливих його порушень:

·        захворювання очей та зорові порушення;

·        порушення кістково-м'язової системи;

·        порушення, пов'язані зі стресом;

·        захворювання шкіри;

·        несприятливі впливи на вагітність.

Це фактори, які пов'язані з якістю самого обладнання та ергономічністю (комфортністю) робочого місця користувача.

Наступне - психологічні фактори ризику, що пов'язані з якістю та змістом тих програм, які використовує користувач, зокрема дитина:

• вплив особливостей діяльності дитини за комп'ютером та часу, що вона витрачає на комп'ютерні ігри, на розвиток її мозку та психіки;

• вплив змісту та динаміки комп'ютерних ігор на агресивність поведінки дитини;

• вплив особливостей комп'ютерних ігор та перебування в Інтернеті на формування кіберзалежності;

• можливий вплив змісту агресивних та насильницьких комп'ютерних ігор на формування у підсвідомості дитини поняття про штучність смерті і, як наслідок, впевненості у відновленні людини (по аналогії з відновленням вбитого об'єкту у комп'ютерній грі), яку підліток вбиває у реальному житті;

• зміна цінностей та комунікативних зв'язків дитини під впливом Інтернет подорожей та Інтернет спілкування, що веде до розриву чи суттєвої зміни родинних та дружніх зв'язків;

Що ж нам робити?

Чи є все вищезазначене безнадійно шкідливим та загрозливим?

Ні, і ще раз ні!

Все, чим ми з вами користуємося, вимагає оволодіння відповідною культурою використання.

Деякі поради та рекомендації щодо домашнього комп'ютера

І. Купівля комп'ютера

1.1. Купуючи домашній комп'ютер, обов'язково треба визначити, для вирішення яких завдань він купується. Наприклад, професіоналу, що працює з графічною інформацією, треба звернути увагу на відеопам'ять, а тому, хто інтенсивно працює з текстами, електронними таблицями, потрібен комп'ютер великої продуктивності. Комп'ютерні ігри теж задають свої вимоги.

1.2. Домашній комп'ютер повинен мати високу якість. Це не тільки термін гарантії та якість сервісу. Насамперед, це якість монітора: рівень випромінювань, якість зображення (стабільність та чіткість зображення, відсутність здригання символів, показники яскравості та контрасту зображення, розміри знаків та символів тощо. Сучасні комп'ютерні монітори на задній панелі повинні мати позначки, що вони відповідають вимогам стандартів ISO 9241, ч. 3 та МРR II.1.3. Кольори корпусу монітора, процесора та клавіатури повинні бути однакового світлого кольору, не блискучими.

II. Обладнання комп'ютерного робочого місця

2.1. Комп'ютерні меблі.

Не рекомендується встановлювати комп'ютери на звичайні побутові столи.

Рекомендується придбати спеціальний стіл та стілець.

Вимоги до стола.

Для дорослих рекомендується, щоб висота робочої поверхні стола мала 710-740мм. Коли комп'ютером будуть користуватися люди різного зросту (чоловік, жінка, підліток, дитина), рекомендується мати можливість регулювати висоту робочої поверхні від 655мм до 740мм. Важливим є мати простір для ніг користувача: висота - не менш 600мм, ширина - не менш 600мм, глибина на рівні коліна - не менш 400мм, на рівні підлоги - не менш 600мм. Робоча поверхня стола повинна бути світлого кольору, близького до кольору комп'ютера, матовою, не блискучою.

Вимоги до стільця.

Рекомендується мати на комп'ютерному робочому місці спеціальний стілець, що може:

·        змінювати свою висоту;

·        в якому є можливість регулювати нахил опори для спини (від 0 градусів до 20 градусів);

·        який може повертатися;

·        має опору для ліктів.

Непогано ще мати підставку для ніг. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб забезпечити перпендикулярність лінії зору користувача.

Вимоги до розміщення пристроїв на робочому місці

Рекомендується, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 500мм від очей, взагалі, від тіла людини. Як вважають фахівці, на відстані 500мм від екрану рівень комп'ютерних випромінювань стає набагато нижчим, практично безпечним для організму людини.

Важливо, щоб відстані від очей до монітора, клавіатури та документів чи книжки були однаковими, рекомендується рівними 500мм. На робочій поверхні стола обов'язково потрібно мати простір для відпочинку долонь.

Вимоги до приміщення.

В полі зору користувача не повинно бути яскравих зображень (плакатів, календарів), стіни приміщення бажано пофарбувати матовою світлою фарбою чи обклеїти відповідними шпалерами. Робоче місце рекомендується розташувати таким чином, щоб поряд з боковою чи задньою стінкою монітора не було місць, де довгий час може проводити хтось з членів сім'ї, особливо діти. Ці частини монітора випромінюють значно більше, ніж екран. Тому відстань від них - не менш, ніж 1,5м. Це стосується і ліжка дитини, розташованого в іншій кімнаті.

Завішувати вікна в кімнаті, де використовується комп'ютер, рекомендується світлими однотонними матовими шторами.

Монітор треба так розташувати, щоб користувач не "впирався" очима у вікно чи джерело освітлення, бо це викликає перенапруження зорової системи і веде до "зорової перевтоми.

Режим використання комп'ютера

Що стосується дорослих, то їм рекомендується робити перерви кожні 50 хвилин на 10 хвилин, працювати з комп'ютером не більш, ніж 4 години на добу. У разі необхідності працювати більше часу треба оволодіти спеціальною культурою планування свого робочого часу та відпочинку.

Не рекомендується використовувати комп'ютери вагітним жінкам.

Щодо дітей, то тут норми набагато жорсткіші. Як відмічає кандидат медичних наук Н.С.Полька, динамічне протягом 4-х років комплексне вивчення впливу роботи з комп'ютером на учнів початкових класів, дозволило встановити, що функціональний стан центральної нервової системи, зорового аналізатора, загальне та розумове втомлення дітей під час роботи з комп'ютером дозволяє дати наступні рекомендації:

·        дітям 6-річного віку працювати 10-12 хвилин;

·        7-8-річного — 15 хвилин;

·        9-10-річного — до 20 хвилин, не більше 4-х разів на тиждень.

Добре розуміючи, наскільки важко у сучасних умовах додержуватись таких норм, зважимо на те, що за цими нормами стоять серйозні дослідження, і такої ж думки додержуються і фахівці в інших країнах, зокрема, в Канаді.

Є над чим подумати, шановні, батьки. Ми не зупинимо прогрес. Ми приречені на широке використання комп'ютерних технологій. Оволодіння культурою їх використання допоможе нам не тільки одержати користь та насолоду від перебування у просторі інформаційних технологій, а й зберегти своє здоров'я і здоров'я наших дітей!

У якому віці слід дозволити дітям відвідування Інтернету?

Діти починають користуватися Інтернетом у все більш і більш ранньому віці. Діти вже у віці семи років можуть користуватися Інтернетом в школі, тому, швидше за все, захочуть мати вдома доступ до Мережі. Однак у тих, хто ще не досяг десятирічного віку, зазвичай немає навичок критичного мислення, так необхідного для самостійного користування Інтернетом. Тому щоразу, коли діти входять у Мережу, сідайте поруч і стежте за тим, щоб вони відвідували ті сайти, які вибрали ви. Зауважте їм, що ніколи не можна повідомляти в Інтернеті особисті відомості.

Чи слід дозволяти дітям мати власні облікові записи електронної пошти?

Бажано, щоб діти користувалися загальною сімейною адресою, а не власною електронною скринькою. Коли вони стануть старше, і будуть наполягати на своїй незалежності, тоді можна буде завести для них окрему адресу. Однак кореспонденція може як і раніше залишатися в сімейній поштовій скриньці. Це дозволить батькам тримати під контролем всі повідомлення, адресовані дитині. І не забувайте про фільтри електронної пошти, щоб запобігти надходженню спаму та інших небажаних повідомлень.

 

Якими внутріродинними правилами слід керуватися при використанні Інтернету?

Виробіть разом з дітьми угоду з використання Інтернету. У ній мають бути описані права і обов'язки кожного члена сім'ї. А також - чітко сформульовані наступні пункти:

·        Які сайти можуть відвідувати діти і що їм там дозволяється робити.

·        Скільки часу ваші діти можуть проводити в Інтернеті.

·        Що робити, якщо щось викликає у ваших дітей відчуття дискомфорту.

·        Як захистити особисті дані.

·        Як стежити за безпекою.

·        Як поводитись ввічливо та коректно.

·        Як користуватися службами чатів, групами новин та миттєвими повідомленнями.

Для ефективності такої угоди вкрай важлива участь дітей у її складанні. Роздрукуйте угоду і тримайте поруч з комп'ютером для нагадування всім членам сім'ї; регулярно переглядайте і вносьте зміни у міру того, як діти дорослішають.

Як запобігти появі на комп'ютері спливаючих віконець?

Найпростіший спосіб - використання програми, яка заблокує їх раз і назавжди. Якщо у вас встановлена остання версія Windows ХР, Іntеrnet Ехрlоrеr в цій версії вже оснащений засобом блокування спливаючих вікон. Якщо ви не користуєтеся системою Windows ХР, для цієї мети можна завантажити безкоштовну панель інструментів, наприклад, МSN Тооlbаr.

Чи можуть діти стати інтернет-залежними?

Інтернет - чудовий інструмент для молоді; особливо для тих, хто відчуває труднощі у спілкуванні з ровесниками. Діти, які легко освоюють комп'ютер, можуть виділитися на тлі інших в Інтернеті, тому що ні зовнішність, ні фізичні дані тут не мають ніякого значення, і підлітки легко підвищують свою самооцінку. Однак, надмірне використання комп'ютера може призвести до ще більшої ізоляції сором'язливих дітей. Або відвернути від інших важливих занять, таких як домашні завдання, спорт, сон або спілкування з однолітками. Батьки та вчителі часто не усвідомлюють цієї проблеми до тих пір, поки вона не стає дуже серйозною. Це пов'язано з тим, що легко приховати багатогодинне сидіння в Інтернеті. До того ж факт наявності такої хвороби, як інтернет-залежність, не є широко визнаним. Встановіть правила використання домашнього комп'ютера і намагайтеся досягти розумного балансу між перебуванням в Інтернеті і фізичним навантаженням підлітка. Досягніть того, щоб комп'ютер знаходився в загальній кімнаті, а не в кімнаті дитини.

Зрештою запитайте себе: чи не перебуваю я сам в Інтернеті годинами? Якщо так, то дитина, швидше за все, бере з вас приклад.

Чи можна простежити, які місця діти відвідують в Інтернеті?

Так, є способи, що дозволяють простежити, в яких місцях Інтернету вони побували. Однак майте на увазі, що діти, які з комп'ютером на «ти», знають, як замести свої сліди. Набагато більш ефективний спосіб - створення чітких правил з використання Інтернету та відверте спілкування з дітьми. Коли ви переміщуєтеся по Інтернету, браузер (наприклад, Іnternеt Ехрlоrеr або Netsсаре Navigator) збирає всю інформацію про відвідані місцях і зберігає її на комп'ютері.

Сучасні браузери зазвичай ведуть журнал останніх відвіданих сайтів. В більшості версій Іnternet Ехрlоrеr на панелі інструментів є кнопка Журнал. Якщо ви не можете її знайти або користуєтеся оглядачем Netsсарe Navigator, потрібно одночасно натиснути клавіші Ctrl і H; цим способом також можна відкрити записи журналу.

Існує також безліч програм для контролю; наприклад, програма МSN Рrеmіum надає цілий ряд функцій: у тому числі щотижневі звіти про дії вашої дитини в Інтернеті та багато іншого. Можна також знайти хороший комп'ютерний магазин і запитати, які програми вони порекомендують.

Що слід зробити, якщо дитину переслідують в Інтернеті?

Такі дії часто називають гріфінгом або просто хуліганством; дуже поширене явище. Якщо почалося переслідування, «недобру» людину можна просто заблокувати. Збережіть всі електронні листи, які виходять від переслідувача, і перешліть їх своєму провайдеру для прийняття відповідних заходів.

 

         Дотримання нескладних правил роботи за комп’ютером дозволить зберегти здоров’я і одночасно відкрити дитині світ великих можливостей, що цілком доступні сьогодні нашим дітям.

         Батькам, для вирішення цього питання, необхідно з одного боку виявити наполегливість, а з іншого - подолати власну спокусу відпочити від дитини, яка сидячи за комп’ютером, не заважає займатися домашніми справами чи відпочивати.

         Щоб розумна машина була другом, а не ворогом для нас і наших дітей, дорослим, теж необхідно підвищувати свій рівень знань. Принаймні, так ми зможемо зрозуміти, чим захоплюються наші діти, розділяти з ними їхні успіхи, та просто більше спілкуватися разом!

 

 

 

Дякую за увагу